Федерація профспілок Одеської області

Федерація профспілок Одеської області Прообрази майбутніх профспілок зароджувались уже в ході страйків 70-80-х років ХІХ сторіччя. У ці роки в Одесі виникли різноманітні товариства взаємодопомоги за професійними ознаками. Пізніше робітники почали підпільно організовуватись для боротьби за поліпшення свого економічного стану. Про це красномовно свідчать протестні виступи портових робітників навесні 1903 року. Портовикам тоді вдалося домогтись від адміністрації певних поступок економічного характеру. Та головний підсумок полягав у тому, що в ході страйку в Одесі була створена перша професійна ланка – нелегальний страйковий комітет, що знаменував собою оформлення професійної спілки моряків і портовиків. У квітні 1905 року в результаті загального страйку, до якого приєднались 17 тисяч суднових та берегових робітників, розпочала свою легальну діяльність „Реєстрація суднових команд”. Через рік вона була перейменована в „Професійне товариство суднових команд Чорноморського торгового флоту в місті Одеса” і на той час була єдиною організацією в Росії, яка регулювала трудові відносини. Ідея об’єднання отримувала все більше прибічників. Відтак, царська влада і роботодавці вдавались до будь-яких дій для придушення таких організацій. Профспілкові лідери пройшли через тюрми і каторгу, деякі з них отримали навіть смертну кару. Відтак діяльність продовжувалась в підпіллі та еміграції, випускались листівки і навіть газета „Моряк”. У травні 1920 року було скликано перший губернський з’їзд професійних спілок, який заклав фундамент організованого профспілкового руху на Одещині, зібравши навколо себе трудящі маси і обравши першу Губпрофраду Одещини. На чолі губернської ради профспілок стояли Перепічко, Бровяков та Борисов. 30 травня 1920 року офіційно вважається днем народження вищого профспілкового органу Одещини. За даними статзвітності Губпрофради загальна чисельність членів профспілок в м. Одесі на 1 січня 1923 року нараховувала 46 тисяч чоловік. Серед них були профспілки: металооб’єднання, текстильтресту, тютюнтресту, шкіртресту, хіміків, швейників та друкарів. 28 жовтня 1928 року проходив VIII з’їзд Одеської окружної Ради профспілок (губернія була перетворена в територіальний округ). В 1932 році вже діяла обласна Рада профспілок, яку очолював Ф.М. Кузьмиченко. На той час існувало 39 обкомів профспілок: земельних органів, медсанпраці, зернових радгоспів, місцевих підприємств, шоферів, судової прокуратури тощо. В 1937 році була призупинена діяльність обласних Рад профспілок, а деякі профспілкові працівники репресовані. І лише в 1948 році назріла необхідність відновлення діяльності облпрофради. 25-26 жовтня 1948 року в Одесі відбулась 1-а обласна міжспілкова конференція профспілок, на якій було організовано обласну раду профспілок. На першому організаційному пленумі Одеської облпрофради головою було обрано Кірсанова П.Т., відповідальним секретарем Валетчика О.В., а також президію у складі 7 чоловік. Протягом 11 років керівництво місцевими профспілковими організац…